Ласкаво просимо додому: як жити після деокупації

Новини з півдня України про звільнення десятків сіл, містечок та, звісно ж, Херсону безмежно потішили усіх нас. І водночас у кожного українця є розуміння, що наслідки восьмимісячної окупації тяжкі й місцями трагічні. Ми пишаємось мужністю мешканців Херсонської та Миколаївської областей, які пережили ці темні часи, й вітаємо їх із довгоочікуваним поверненням додому.

Але ворог підступний. Відступаючи, він намагається нанести якомога більше шкоди. Зокрема, він залишає за собою міни та вибухові пристрої в громадських місцях, освітніх і медичних закладах тощо. Тому повертатись до звільнених населених пунктів можна лише після відповідної заяви Генштабу України. А залишити. 

Ми зібрали офіційні рекомендації для мешканців деокупованих територій, які варто знати для власної безпеки та здоров’я. 

Як пересуватись деокупованою територією?

Міністерство внутрішніх справ закликає користуватись інтерактивною мапою та додатком “Розмінування України”, які у режимі реального часу показують ймовірні та вже підтверджені загрози, відомі ДСНС. 

користуйтесь лише асфальтними та бетонними дорогами — не варто йти стежками, навіть якщо раніше вони були частиною вашого маршруту; не підходьте до покинутих будівель, автівок і блокпостів; не чіпайте залишену зброю, техніку або будь-які підозрілі предмети – краще повідомте про підозрілий предмет правоохоронним органам або співробітникам ДСНС;  не заходьте у ліси, лісосмуги, сади, поля та городи — навіть, якщо це ваша власність, окупанти могли залишити або закопати в землі вибухівку, міни або розтяжки. 

Окрім поступового розмінування звільнених територій, комунальникам, ДСНС та співробітникам Національної поліції України потрібен час на перевірку електромереж, водо- та теплопостачання, а також розбір завалів та фіксацію злочинів окупаційних військ. 

Як повернутись до звичного життя на звільнених територіях? 

Свої рекомендації також надає Міністерство охорони здоров’я.

✔ Подбайте про запаси їжі, питної води та фізичну безпеку

Після деокупації важливо подбати про свій стан, в першу чергу — відновити режим сну, бути впевненим у фізичній безпеці, наявності продуктів, питної води та необхідних ліків. Про свої потреби можна повідомити державним структурам, волонтерам і гуманітарним організаціям, які зможуть вчасно забезпечити усім необхідним.

✔ Пройдіть медичне обстеження

Важливо знати, у якому стані ваше здоров’я — надмірний стрес міг посилити хронічні хвороби. Зверніться до сімейного лікаря, працівників мобільних бригад. Якщо такої можливості немає — зверніться за безоплатною медичною консультацією до контакт-центру Міністерства охорони здоров’я за номером: 0 800 60 20 19. 

✔ Уникайте вживання алкоголю 

Алкоголь не допомагає забути жахіття життя під окупацією, а його ефект є тимчасовим. Натомість він повертає почуття з новою силою та викликає бажання вживати алкоголь повторно, що може викликати залежність. Краще звернутись за психологічною допомогою або до лікаря, який призначить заспокійливе. 

✔ Зв’яжіться з близькими

Подзвоніть своїм родичам або друзям і дайте знати, що ви живі, поділіться з ними своїм досвідом або почуттями. Якщо переживаєте, що ваші розповіді можуть їх травмувати, запитайте чи готові вони до такої розмови. 

✔ Контактуйте та спілкуйтеся з людьми, які пережили подібний досвід

Наприклад, із сусідами, з якими ви можете поділитись своїми переживаннями та почуттями. Це важливо, адже ви можете обмінятись інформацією про допомогу, як гуманітарну, так і психологічну. 

✔ Стежте за психологічним станом і звертайтесь по допомогу

Зазвичай після кількох днів радості, полегшення може прийти стан втоми, виснаження та спустошення — це природна реакція на пережитий стрес, у якому організм перебував тривалий час. Дайте собі час і можливість відновитись. Проте якщо такий стан не проходить протягом 2-3 тижнів, а також з’являються тривога, пригніченість — зверніться до психологів, мобільних команд з допомоги або на безоплатну лінію психологічної підтримки Національної психологічної асоціації за номером: 0 800 10 01 02 (з 10:00 до 20:00 щодня). 

Варто зазначити, що після травматичних подій може розвинутись ПТСР (посттравматичний стресовий розлад). Основними симптомами ПТСР являються небажані спогади, прагнення уникати певних місць та людей, пов’язаних із пережитим досвідом, надмірна тривога, реактивність на певні звуки та запахи. Посттравматичний розлад лікується, тому за перших симптомів зверніться до фахівця з психічного здоров’я. 

Куди звернутись по допомогу? 

Корисні контакти за якими можна отримати безоплатні консультації:

Контакт-центр Міністерства охорони здоров’я України: 0 800 60 20 19; Урядова “гаряча лінія”: 15 45; Організація “Людина в біді”: 0 800 21 01 60 (цілодобово); Лінія емоційної підтримки МОМ: 0 800 21 14 44 (з 10:00 до 20:00 щодня); Лінія запобігання самогубствам Ukraine LifeLine: 73 33.

Повернення наших міст з-під окупації завжди пов’язане не тільки з радістю, а й із жахом, що відкривається після того. Але ми тримаємось, зруйноване відбудуємо, а вкрадене повернемо. Для цього продовжуємо працювати, вірити в ЗСУ та донатити на потреби армії.