Перевірка на рішучість: ракетний удар по Польщі і реакція НАТО

Головна — Світ — 16 листопада 2022, 17:13

Перевірка на рішучість: ракетний удар по Польщі і реакція НАТО

Російська агресія рикошетом ударила по Польщі. 15 листопада у селі Пшеводув (Грубешівський повіт, Люблінське воєводство), що поблизу кордону з Україною, стався вибух. Загинуло двоє людей. Пізно увечері польське МЗС повідомило, що там упала «ракета російського виробництва». Інцидент неабияк стурбував офіційну Варшаву. Через що відбулося кілька засідань найвищих органів польської влади, пов’язаних з безпекою й обороною країни.

Станіслав Желіховський, Кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС Facebook Twitter LB.ua в Google News

Фото: gazeta.pl Польські експерти на місці трагедії в селі Пшеводув, 15 листопада 2022 року.

Трагедія в Польщі

15 листопада Російська Федерація завдала масованого ракетного удару по Україні. Вибухи прогриміли в багатьох містах, зокрема у столиці. Ракети прилетіли на Львівщину, уразивши, зокрема, об’єкти критичної інфраструктури.

Це була далеко не перша така атака по Україні, зокрема по західних областях, що межують з країнами-членами НАТО. Наприклад, 13 березня росіяни здійснили авіаудар по Міжнародному центру миротворчості та безпеки, розташованому в Яворівському районі Львівської області – менше ніж за 30 км від українсько-польського кордону.

Попри те, що ракетні снаряди чи їхні елементи безпосередньо не зачепили територію Польщі, уже тоді експерти заговорили про необхідність жорсткої реакції Альянсу. А також про те, що відсутність реакції лише додає Путіну сміливості і дозволяє РФ інтенсифікувати бойові дії.

Фото: ДСНС ДСНС на місці обстрілів енергетичної інфраструктури Львівщини, 15 листопада 2022.

«НАТО має відреагувати на заклики президента Володимира Зеленського і забезпечити безпеку повітряного простору над Україною. Захід більше не повинен допускати геноцид», – закликав генерал Роман Полко, колишній командир ГРОМ, член президентської Ради безпеки та оборони Польщі.

Колишній глава Бюро національної безпеки Польщі, професор і генерал Станіслав Козей заявляв тоді, що Захід «продовжує застосовувати реактивну та оборонну стратегію відплати». І це хіба підбадьорює російського диктатора.

15 листопада ситуація загострилася. Адже чи не вперше від початку відкритого російського вторгнення в Україну наслідки ракетного удару росіян зачепили країну НАТО. Ставки путінської гри зросли.

Реакція НАТО і замисел Росії

Після появи інформації про вибух у Пшеводуві та загибель польських громадян прем’єр-міністр Матеуш Моравецький терміново скликав Комітет Ради міністрів у справах національної безпеки і оборони Польщі. На засіданні були президент Анджей Дуда, голова Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Маріуш Камінський, очільник МЗС Збіґнєв Рау, міністр юстиції Збіґнєв Зьобро й інші високопосадовці.

Фото: EPA/UPG Президент Польщі Анджей Дуда під час засідання Ради національної безпеки у Президентському палаці у Варшаві, 16 листопада 2022 року.

Відбулася нарада Бюро національної безпеки. Після чого речник польського уряду Пьотр Мюллер заявив, що Польща підвищує рівень готовності деяких військових частин та інших силових служб, що, зокрема, означає збільшення особового складу. Ба більше, Мюллер повідомив, що уряд перевіряє можливість активації статті 4 статуту НАТО, факт чого підтвердив глава Бюро національної безпеки Яцек Сєвєра.

Водночас президент США Джозеф Байден після зустрічі із західними лідерами на полях саміту G20 на індонезійському острові Балі повідомив, що «є попередня інформація, яка цьому суперечить».

«З погляду траєкторії дуже малоймовірно, що ракета була запущена з Росії», – сказав американський лідер.

Після завершення засідання Радбезу президент Польщі заявив, що немає ознак того, що інцидент був навмисним нападом. Він повідомив, що це, швидше за все, ракета С-300 радянського виробництва.

Фото: gazeta.pl

«Немає жодних ознак того, що це був навмисний напад на Польщу», – заявив Анджей Дуда, додавши, що це була одна з ракет, «найімовірніше» випущених українською ППО.

З ним погодився очільник уряду Моравецький, який зазначив, що всі зібрані докази, підтверджені джерелами союзників, підтверджують перебіг подій, представлений президентом.

Попри це, учасники засідання РНБО та союзники Польщі єдину у своєму висновку: ситуація виникла саме через російську військову агресію. Так, очільник уряду Польщі заявив, що саме Росія завдала масованого ракетного удару по Україні. І що це ідеальні умови для російської провокації. «Це потрібно мати на увазі», – попередив Моравецький, наголосивши, що росіяни могли розробити операцію, яка мала б посварити Польщу й Україну.

Лідери країн Заходу також звинувачують саме Росію. Зокрема, канцлер ФРН Олаф Шольц і прем’єр Великої Британії Ріші Сунак.

«Ясно одне: нічого цього не сталося б, якби не агресивна війна РФ проти України», – написав Шольц у Twitter. Британський колега висловився подібно.

Не став винятком і Північноатлантичний альянс.

Фото: EPA/UPG Генсек НАТО Єнс Столтенберг на пресконференції в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі, 16 листопада 2022 року.

«Росія несе відповідальність за те, що сталося вчора в Польщі, тому що це прямий результат війни і вчорашньої хвилі нападів з боку Росії на Україну», – заявив очільник НАТО Єнс Столтенберг, додавши, що Україна має право збивати хвилю російських ракет, націлених на українські міста та критичну інфраструктуру.

Столтенберг також відкинув необхідність застосування статті 4 Вашингтонського договору. З ним погодився й польський прем’єр, однак із застереженням.

«Сьогодні я можу сказати, що більшість доказів, які ми зібрали на цей момент, вказують на те, що на цьому шляху ескалації, можливо, активація статті 4 не знадобиться, але цей інструмент усе ще в наших руках», – наголосив Моравецький.

Фото: EPA/UPG Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький під час пресконференції у Варшаві, 16 листопада 2022 р.

Усе це означає, що війна Росії проти України розширила діапазон. І відтепер можна припустити: союзники ще ретельніше відстежуватимуть ситуацію і вживатимуть відповідних заходів. А, отже, описані події не вплинуть негативно на відносини Києва ані з Варшавою, ані з Вашингтоном чи Брюсселем.

Навпаки. Вибухонебезпечна, у прямому сенсі, ситуація в східній частині Польщі, коли загинуло двоє її громадян, наочно продемонструвала, що ніхто не є захищеним, навіть перебуваючи під парасолькою НАТО. А тому потрібно зробити все можливе, щоб Україна здобула перемогу в цій тривалій війні – заради всього вільного від тиранії світу й людей, які прагнуть безпечного співіснування. А для початку – щоб Україна отримала всі необхідні можливості для захисту свого неба.

Фото: EPA/UPG Польські поліцейські на місці інциденту в селі Пшеводув, 15 листопада 2022 року. Станіслав Желіховський, Кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Теми: Росія, блок НАТО, Польща, ракети, обстріли, Єнс Столтенберг , Анджей Дуда, Матеуш Моравецький Facebook Twitter LB.ua в Google News