«Як тільки у Російської Федерації виникають значні проблеми на полі бою, вона починає шантажувати застосуванням хімічної, біологічної чи ядерної зброї. Тут виникає питання до держав – членів ядерного клубу. […] Чому вони мовчать і не припиняють одразу подібний шантаж із боку РФ?» – сказав Жовква.
Заступник глави ОП зазначив, що ці країни домовилися «контролювати одна одну у питанні невикористання ядерного озброєння».
«Росія – не єдина у світі ядерна держава, є офіційні та напівофіційні члени ядерного клубу. То запитання якраз до них», – пояснив Жовква.
Він нагадав, що Україна добровільно віддала свою ядерну зброю.
«Ми чітко виконуємо свої зобов’язання, тож незрозуміло, чому подібні наративи про можливий ядерний удар із боку Росії не отримують належної відсічі з боку наших партнерів», – заявив Жовква.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Контекст:
Наприкінці лютого, незабаром після відкритого вторгнення Росії в Україну, президент Росії Володимир Путін наказав перевести сили стримування армії РФ, до яких входить ядерна зброя, в особливий режим бойового чергування. Він пояснив своє рішення «агресивними висловлюваннями» з боку найвищих посадовців країн НАТО на адресу Росії.
Президент США Джо Байден у відповідь назвав ці заяви безвідповідальними.
Заступник глави Ради безпеки РФ Дмитро Медвєдєв заявив, що Росія може застосувати ядерну зброю в чотирьох випадках, серед них – акт агресії проти РФ або її союзників, унаслідок якого під загрозою опинилося б існування країни. Спікер Путіна Дмитро Пєсков заявив, що будь-який результат війни проти України – не привід застосування ядерної зброї РФ.
1 серпня Байден заявив, що США готові вести нові переговори з Росією щодо контролю над ядерною зброєю.
Як повідомила громадська організація «Міжнародна кампанія за ліквідацію ядерної зброї», яка 2017 року здобула Нобелівську премію миру, ядерна зброя є в дев’яти держав: Росії, США, Великобританії, Франції, Китаю, Індії, Пакистану, Ізраїля та Північної Кореї. Україна офіційно відмовилася від ядерної зброї 1994 року в обмін на гарантії безпеки з боку країн, які підписали Будапештський меморандум (Росії, США та Великобританії).
