Календарний рік для головного тренера чоловічої збірної України з волейболу та львівського “Барком-Кажани” Угіса Крастіньша видався важким. Наставник підбив підсумки і висловився про перспективи.
– Якщо говорити конкретно про матчі збірної цього сезону, то який (або які) на Ваш погляд були зі знаком плюс, а про які хочеться швидше забути, де зовсім нічого не вийшло?
– З позитивної точки зору хочу виділити два поєдинки, причому, хоч як це дивно виглядатиме, де ми поступилися. Насамперед це гра з Бразилією. Ми грали на майданчику суперників, при переповнених трибунах з однією з провідних команд світу та вели по сетах 2:1. Особливо запам’яталася перша партія, яку ми виграли із рахунком 38:36. У нас багато виходило і бразильці такого явно не очікували. Якби у нас було більше досвіду проведення таких матчів, то, певен, ми зуміли б довести гру до перемоги. Але бразильці в результаті змогли змінити ситуацію у свій бік і досягти успіху.
Друга гра – це чвертьфінал чемпіонату Європи зі Словенією. І тут ми виглядали абсолютно не гіршими за суперників, які зрештою здобули бронзові медалі. Ключовою виявилася друга партія, в якій ми поступилися 29:31. А якби нам вдалося реалізувати хоча б один із чотирьох сетболів, підсумок зустрічі цілком міг бути на нашу користь.
Ще до позитивних моментів можу віднести усі 6 матчів групового етапу Золотої Євроліги, де ми не програли жодної партії, були добрі перемоги над Португалією та Іспанією на чемпіонаті Європи, над Іраном та Чехією в олімпійському відборі.
Щодо невдалих матчів, то, на жаль, їх також вистачало. Причини тут були різні, і ми по можливості намагалися розбирати ці поразки та свої помилки. Але, мабуть, найнегативніші емоції залишилися після стартового поєдинку олімпійського відбору зі збірною Куби. Суперник був явно сильніший за нас у всіх компонентах. І хоча ми готувалися до гри, знали, що буде нелегко, але до такої сильної гри наших опонентів виявилися неготовими. До речі, Куба ледь не пробилася на Олімпіаду, обігравши ще й Італію. Втім, кубинці ще матимуть можливість відібратися до Парижа.
– Тепер збірна України матиме велику перерву. Коли ви плануєте знову зібратися разом?
– Якщо нічого не зміниться, то збірну зберемо лише у травні наступного року після закінчення клубного сезону. Готуватимемося до чергового турніру Золотої Євроліги та спробуємо знову пробитися до Ліги націй.